1. Фразеологічний словник української мови

теревені

тереве́ні пра́вити (рідше розво́дити, розпуска́ти і т. ін.) / розвести́ (розпусти́ти), зневажл. 1. Говорити дурниці, нісенітниці; базікати. Почав теревені правити і до людей скаржитись: — Ото, знаєте, Ратушнюк та оженився на Присяжнюк, та вже мені й не хочуть коритися (Нар. опов.); Причім тут зяб? — нахмурилася Марина: — А ні причім. Ніколи мені теревені правити (А. Крижанівський); Нестор дивився на неї поблажливими, спокійними очима, як на дитину, що городить теревені (Ірина Вільде); — Пішла! Бач, теревені розпустила! Тікай, поки ще ціла! (Л. Глібов). 2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне, дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною. Їм (жінкам) хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіду, так то їм і дарма (Г. Квітка-Основ’яненко); Всі вони (художники) молоді, цілеспрямовані. Їм ніколи правити теревені чи вдаватися в якісь сантименти. Вони приїхали завойовувати Париж (М. Слабошпицький); Пасажири точили теревені про цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки (Олесь Досвітній); Дівчата .. то співають, то гризуться, то як розведуть теревені, так не зупинити, ні переслухати (Ю. Збанацький); // Багато, довго говорити (здебільшого про те саме). Тут треба щось робити, а не теревені правити (М. Коцюбинський); Отакі теревені високим, піднесеним голосом правив Іван Іванович хвилин з двадцять (В. Дрозд); // про що. Говорити, поширювати чутки і т. ін. про що-небудь, згадувати щось. Він був відомий і як гангстер-хуліган, та ніхто про це теревені не правив, щоб не наблизити свій неминучий енд (кінець) (А. Крижанівський); Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любили теревені розводити (Ю. Яновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. теревені — (беззмістовні тривалі розмови) баляндраси, баляси, нісенітниці. Словник синонімів Полюги
  2. теревені — тереве́ні множинний іменник, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. теревені — Баляндраси, баляси; НІСЕНІТНИЦІ, дурниці; теревені-вені. Словник синонімів Караванського
  4. теревені — див. балаканина; марнослів'я; розмова Словник синонімів Вусика
  5. теревені — [теиреивен'і] -н'іў Орфоепічний словник української мови
  6. теревені — ТЕРЕВЕ́НІ, ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. – Читає [стражник], не втне. – Писано, – каже, – як слід, а виходить – якісь теревені по-мужичому (Панас Мирний); Якщо навіть не вважати за звичайні теревені такої писанини... Словник української мови у 20 томах
  7. теревені — -ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. || Пусті, марні розмови, балачки. Правити теревені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. теревені — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови
  9. теревені — Тереве́ні, -ве́нів, -ве́ням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. теревені — ТЕРЕВЕ́НІ, ів, мн., розм., зневажл. Дурниці, нісенітниці. — Читає [стражник], не втне. — Писано, — каже, — як слід, а виходить — якісь теревені по-мужичому (Мирний, IV, 1955, 385); Якщо навіть не вважати за звичайні теревені такої писанини... Словник української мови в 11 томах
  11. теревені — Теревені, -нів м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. тереве́ні гнути, нести, точити, правити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69. Словник української мови Грінченка