терновий
ТЕРНО́ВИЙ¹, а, е.
1. Прикм. до те́рен.
На її очах виступили дві сльози, як дві росинки на чорних тернових ягідках (І. Нечуй-Левицький);
– От ноги порепалися, болять... Руки чорні, а на душі ще чорніше. І всю мене зранили сі тернові колючки, гостре каміння (Г. Хоткевич);
Всі повиходили з саду Віття тернове збирати, щоб плотом увесь виноградник обгородить (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
// Зробл. з терну (у 1 знач.).
Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі (М. Коцюбинський);
Терновий вінок;
// Вигот. з ягід терну.
Тернова наливка;
// Зарослий терном, колючими кущами.
[Мавка:] Я ще до мови не прийшла, як він схопивсь на рівні ноги, і від мене тремтячими руками заслонився, і кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак терновий, там і зник з очей (Леся Українка);
Ми попрощались з Усачовим – його покликали з полка, а я пішов ярком терновим (І. Гончаренко).
2. Кольором схожий на терен (у 2 знач.); темно-синій.
Сніги виблискували на сонці, сліпили очі, далекі байраки огорталися терновою синявою (Григорій Тютюнник).
ТЕРНО́ВИЙ², а, е, заст.
Зробл., пошитий з терно (див. те́рно²).
Значення в інших словниках
- Терновий — Тернови́й прізвище Орфографічний словник української мови
- терновий — I Прикм. від терен; темно-синій: тернові ягоди, тернові колючки, терновий вінок, терновий байрак. Маляренкова – маленька, з терновими очима (Г. Літературне слововживання
- терновий — З терну; (байрак) тернистий; (колір) густосиній; (вінок) мученицький, страдницький. Словник синонімів Караванського
- терновий — I -а, -е. 1》 Прикм. до терен. || Зробл. з терну (у 1 знач.). Терновий вінок. || Вигот. з ягід терну. Тернова наливка. || Зарослий терном, колючими кущами. 2》 Кольором схожий на терен (у 2 знач.); темно-синій. II -а, -е, заст. Зробл., пошитий з терно (див. терно II). Великий тлумачний словник сучасної мови
- терновий — терно́вий віно́к. Муки, страждання. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий вінок життя народного (М. Коцюбинський); Я забуваю все: і тебе, і Майю, і Катрю, і санаторійного дурня. Все це сплелося в один терновий вінок (М. Фразеологічний словник української мови
- терновий — ТЕРНО́ВИЙ¹, а, е. 1. Прикм. до те́рен. На її очах виступили дві сльози, як дві росинки на чорних тернових ягідках (Н.-Лев., IV, 1956, 18); — От ноги порепалися, болять… Руки чорні, а на душі ще чорніше. Словник української мови в 11 томах
- терновий — Терновий, -а, -е Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. І. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129. Словник української мови Грінченка