терпітися

ТЕРПІ́ТИСЯ, питься, недок., безос.

Вистачає терпіння комусь, у когось є терпіння.

Терпи, поки терпиться (Є. Кротевич).

(1) Не те́рпиться (терпі́лося):

а) (кому) у когось немає, не вистачає терпіння чекати чого-небудь.

Людям не терпілось, людям не сиділось, а більше всіх кортіло Гната, що і спав і бачив рублену хату з поцяцькованими одвірками та свою нивку золоту (Грицько Григоренко);

б) (з інфін.) комусь хочеться якнайшвидше зробити, виконати, отримати що-небудь, довідатись про щось і т. ін.

Хоч матері самій не терпілось розпитати його, не зуміла відмовити, стала розповідати про те, про що розповідала тільки-но Марусі та братові (А. Головко);

Йому так не терпілося отримати свій наділ, що він із жінкою виїхав на ніч на Созоненкову землю (М. Стельмах).