типологічний
ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до типології, який ґрунтується на типології.
Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (з газ.);
Типологічна класифікація мов;
Типологічний метод дослідження.
2. Пов'язаний з певним типом організму; власт. певному типу.
Строки відновлення [кров'яного тиску] залежать від типологічних особливостей вищої нервової діяльності (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- типологічний — типологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- типологічний — Який стосується типології – наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками; властивий певному типу якихось предметів чи явищ, який грунтується на встановленні спільності їх ознак: типологічний метод дослідження, типологічний аналіз... Літературне слововживання
- типологічний — [тиеполоуг’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- типологічний — -а, -е. 1》 Стос. до типології, який ґрунтується на типології. Типологічна класифікація. 2》 Пов'язаний з певним типом організму; власт. певному типу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- типологічний — ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до типології, який грунтується на типології. Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (Літ. Укр., 11. Словник української мови в 11 томах