типологічний

ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до типології, який грунтується на типології.

Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (Літ. Укр., 11.II 1969, 4);

Типологічна класифікація мов; Типологічний метод дослідження.

2. Пов’язаний з певним типом організму; власт. певному типу.

Строки відновлення [кров’яного тиску] залежать від типологічних особливостей вищої нервової діяльності (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. типологічний — -а, -е. 1》 Стос. до типології, який ґрунтується на типології. Типологічна класифікація. 2》 Пов'язаний з певним типом організму; власт. певному типу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. типологічний — [тиеполоуг’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. типологічний — Який стосується типології – наукової систематизації, класифікації чогось за спільними ознаками; властивий певному типу якихось предметів чи явищ, який грунтується на встановленні спільності їх ознак: типологічний метод дослідження, типологічний аналіз... Літературне слововживання
  4. типологічний — ТИПОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до типології, який ґрунтується на типології. Археологи України, звернувшись до типологічного аналізу речових матеріалів, розробили досконалу за деталями періодизацію культур епохи бронзи (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. типологічний — типологі́чний прикметник Орфографічний словник української мови