тирло
ТИ́РЛО, а, с.
1. Місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою.
[Семен:] Як був ще за підпасича біля панського ялівника, то як приженем було ялівник на тирло, то я як улізу в ставок та плаваю аж до полудня... (М. Кропивницький);
І полягли [люди] самі, Немов на тирлі тії вівці (В. Самійленко);
Південна спека. Над водою Під сонцем ліс стоїть, горить. Пастух – на тирлі з чередою Уклався в затінку і спить (Микола Чернявський);
// Вибите, витолочене ким-небудь місце.
Самі хазяї [партизани] не дуже руйнували рослинність, не вибивали тирла, щоб не давати знаків німецькій авіарозвідці (Ю. Яновський);
І поле довкола здавалося тирлом, Де жодна травинка повік не воскресне (П. Воронько).
2. Лігво, кубло звірів.
Отут саме вовче тирло (Сл. Б. Грінченка);
// перен., розм. Місце зосередження, притулок антигромадських або злочинних елементів.
[Клим (до Панька):] Стривай! Перед світом краще всього наскочить на їх [злодіїв] тирло (І. Карпенко-Карий).
3. Місце, де токують птахи або де вони збираються для відпочинку, на ніч.
Журавлі десь курлюкають па тирлах (Сл. Б. Грінченка);
Тирло – невеличкий, порослий травою острівець посеред Ташані. Кубляться та чепуряться на ньому домашні гуси та качки, сідають на спочинок перелітні журавлі, в'ють гнізда лугові чайки (Григорій Тютюнник).
4. Місце, де нереститься риба.
Коли ж заходила розмова у братів .. Про тирла, про таку принаду для линів, Щоб звідусіль плила та риба вайлувата До вашого гачка, – я просто завмирав (М. Рильський).
5. заст. Місце тимчасового поселення.
Старе запорізьке тирло.
Значення в інших словниках
- Тирло — Ти́рло іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- тирло — див. барліг Словник синонімів Вусика
- тирло — А, с. 1. Місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою. 2. Лігво, кубло звірів. // перен. Місце зосередження, притулку злочинців. 3. заст. Місце тимчасового поселення. Словник поетичної мови Василя Стуса
- тирло — -а, с. 1》 Місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою. || Вибите, витолочене ким-небудь місце. 2》 Лігво, кубло звірів. || перен., розм. Місце зосередження, притулок антигромадських або злочинних елементів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тирло — ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Словник синонімів української мови
- тирло — Ти́рло, -ла, -лу; ти́рла, ти́рлів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тирло — ТИ́РЛО, а, с. 1. Місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою. [Семен:] Як був ще за підпасича біля панського ялівника, то як приженем було ялівник на тирло, то я як улізу в ставок та плаваю аж до полудня… (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- тирло — Тирло, -ла с. 1) Мѣсто отдохновенія скота у водопоя въ обѣденное время. Кобел. у., Радом. у. Чуб. VII. 577. О. 1862. V. Кух. 39. Сонечко геть підніметься, і отара сама стане рушать з тирла. О. 1862. V. Кух. 32. 2) Логовище, притонъ звѣря. Словник української мови Грінченка