тихесенький
ТИХЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до ти́хий.
Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітрецем (І. Нечуй-Левицький);
Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас... (Леся Українка);
Морозець легенький, Тихесенький сніг (П. Воронько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихесенький — тихе́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
- тихесенький — -а, -е. Пестл. до тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тихесенький — Тихе́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тихесенький — ТИХЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ти́хий. Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітрецем (Н.-Лев., 1, 1956, 457); Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас… (Л. Укр., 1, 1951, 49); Морозець легенький, Тихесенький сніг (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 37). Словник української мови в 11 томах