1. Словник української мови в 11 томах

тихесенький

ТИХЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ти́хий.

Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітрецем (Н.-Лев., 1, 1956, 457);

Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас… (Л. Укр., 1, 1951, 49);

Морозець легенький, Тихесенький сніг (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихесенький — тихе́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тихесенький — ТИХЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до ти́хий. Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітрецем (І. Нечуй-Левицький); Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас... (Леся Українка); Морозець легенький, Тихесенький сніг (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  3. тихесенький — -а, -е. Пестл. до тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тихесенький — Тихе́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)