1. Словник української мови в 11 томах

тихесенько

ТИХЕ́СЕНЬКО.

1. Присл. до тихе́сенький.

Вітер в гаї не гуляє — Вночі спочиває; Прокинеться — тихесенько В осоки, питає: «Хто се, хто се по сім боці Чеше косу?..» (Шевч., І, 1963, 158);

Тихесенько вони [квіти] гойдалися на вітрі, Радіючи весні (Гл., Вибр., 1951, 63);

Одного ранку встала Горпина вдосвіта. Дитина ще спала. Молодиця почала тихесенько біля печі поратися (Гр., І, 1963, 249);

Він, постогнуючи, згріб рукою за ліву сторону грудей, тихесенько стис її. І біль ніби злякався його і теж затих (Тют., Вир, 1964, 198);

// у знач. присудк. сл.

На лотоках водиця цідиться і мов хто нищечком казку каже, що так і дрімається, а то усюди тихесенько… (Кв.-Осн., II, 1956, 40).

2. Потай, непомітно, криючись.

Тихесенько, щоб ніхто не бачив, дала [Зубиха].. дружці якусь кісточку та якийсь-то реп’яшок і навчила її, що і коли з ними робити (Кв.-Осн., II, 1956, 211);

Емене́ тихесенько, навшпиньках почала закрадатися до одинокої, як і вона, ропухи (Коцюб., І, 1955, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихесенько — тихе́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тихесенько — див. тихо Словник синонімів Вусика
  3. тихесенько — ТИХЕ́СЕНЬКО. 1. Присл. до тихе́сенький. Вітер в гаї не гуляє – Вночі спочиває; Прокинеться – тихесенько В осоки, питає: “Хто се, хто се по сім боці Чеше косу?..” (Т. Шевченко); Тихесенько вони [квіти] гойдалися на вітрі, Радіючи весні (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. тихесенько — 1》 Присл. до тихесенький. || у знач. присудк. сл. 2》 Потай, непомітно, криючись. Великий тлумачний словник сучасної мови