тиховоддя
ТИХОВО́ДДЯ, я, с.
Місце з тихою, без хвиль, водою; місце річки з повільною, спокійною течією.
Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя (М. Чабанівський);
// перен. Про середовище без високих ідеалів, поривів, боротьби і т. ін.
Кожному хотілося висловити свої гарячі почуття, вирватись із того тиховоддя, в якому досі жила Севастьянівка, туди, де буяє, кипить море (С. Скляренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тиховоддя — тихово́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тиховоддя — -я, с. Місце з тихою, без хвиль, водою; місце річки з повільною, спокійною течією. || перен. Про середовище без високих ідеалів, поривів, боротьби і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тиховоддя — ТИХОВО́ДДЯ, я, с. Місце з тихою, без хвиль, водою; місце річки з повільною, спокійною течією. Вони вже стояли на березі річки, перед ними слалося широке, майже неосяжне тиховоддя (Чаб., Тече вода.., 1961, 11); // перен. Словник української мови в 11 томах