тиховодий

ТИХОВО́ДИЙ, ТИХОВО́ДНИЙ, а, е.

З тихою, без хвиль, водою.

Вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів (М. Рильський);

Відкривається дивовижна картина: тиховоде, вкрите килимом з ряски озеро, оточене зеленими, як рутвяний вінок, берегами (М. Олійник);

// З повільною спокійною течією.

Село притулилось над берегом вузенької, тиховодої річечки (В. Козаченко);

[Леся] .. купалася в тиховодих озерцях, рвала квіти та плела віночки (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиховодий — тихово́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тиховодий — тиховодний, -а, -е. З тихою, без хвиль, водою. || З повільною спокійною течією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тиховодий — ТИХОВО́ДИЙ, ТИХОВО́ДНИЙ, а, е. З тихою, без хвиль, водою. Вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів (Рильський, Поеми, 1957, 216); Відкривається дивовижна картина: тиховоде, вкрите килимом з ряски озеро, оточене зеленими... Словник української мови в 11 томах