1. Словник української мови в 11 томах

тиховодий

ТИХОВО́ДИЙ, ТИХОВО́ДНИЙ, а, е. З тихою, без хвиль, водою.

Вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів (Рильський, Поеми, 1957, 216);

Відкривається дивовижна картина: тиховоде, вкрите килимом з ряски озеро, оточене зеленими, як рутвяний вінок, берегами (М. Ол., Леся, 1960, 110);

// З повільною спокійною течією.

Село притулилось над берегом вузенької, тиховодої річечки (Коз., Серце матері, 1947, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тиховодий — тихово́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тиховодий — ТИХОВО́ДИЙ, ТИХОВО́ДНИЙ, а, е. З тихою, без хвиль, водою. Вертаюся на тиховодий став, До гри метеликів, до сонних синіх квітів (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тиховодий — тиховодний, -а, -е. З тихою, без хвиль, водою. || З повільною спокійною течією. Великий тлумачний словник сучасної мови