тичка

ТИ́ЧКА, и, ж.

1. Довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев, для розвішування рибальських сіток і т. ін.

Ось і північ вже минає, І півні співають, І рибалки свої сіті Із тичок знімають (Б. Грінченко);

Подивись на виноград, Як з тичок він ізвисає (А. Кримський);

Мама послала мене того дня знімати квасолю з тичок, на городі (Ірина Вільде);

Яблуні треба було підпирати тичками, бо ніяк вони не могли втримати свого віття (О. Іваненко);

– Поговоріть із Настею – вона щось придумає... – І зник між тичками з квасолею, прямуючи до левади понад річкою (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Потроху [Ярина] зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то вже й голосно. Ой сосна, сосна тонка виросла, гей! Не піду заміж, бо ще не зросла. І трохи засміялася собі: “Добре не зросла! 22 роки, а висока, як тичка” (Леся Українка);

Писар почервонів: козацький жупан висів на ньому, як на тичці (П. Панч);

– Василь Леонтійович, приступи! – чує голос, не царя, а високого і худого, як тичка, Головкіна (Б. Лепкий).

2. Одна з довгих палиць, жердин, що, застромлені в землю у певній кількості, вказують напрямок шляху, межі земельних ділянок, планування чого-небудь на місцевості і т. ін.

Понад шляхом дбайливо виставлені тички з віхтями вгорі не витримували вітрів і здебільшого лежали (Іван Ле);

Любка Сонечко ходила за сівалкою, а її дівчата розставляли на ділянці тички, щоб рядочки були, як шнурочки (В. Минко);

Чорніють рибальські ополонки, позначені тичками (В. Кучер).

3. Взагалі довга палиця, жердина, що використовується з різною метою.

[Готліб (вертається, задихавшись, говорить ще з “хати”):] Тату, вони вже тут, вже тут. З тичками, з рогачами, з кочергами (Леся Українка);

Ми вилізли на плоти, бо тепер уже можна було відштовхуватися тичками (М. Трублаїні);

Здійняли колесо, прикріплене до тички над хатою – знак для парубоцтва, що звідси можна було когось вивезти (із журн.);

// чого. Про високе голе стебло якої-небудь рослини, що нагадує: таку палицю.

Сумно захиталися голі тички соняшників біля тину (Мирослав Ірчан).