торгаш
ТОРГА́Ш, а́, ч., розм.
1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр.
Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них, .. з-під поли показували свій товар (М. Стельмах);
// Торгівець, купець взагалі.
Козак ударив із пістоля й розлігся крик посеред поля. На стремені торгаш завис, І кінь його поніс, як біс. (М. Стельмах).
2. перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом.
І сльози дівчини, й життя Проп'є без жалю і пуття, Бо що йому краса дівоча, Коса шовкова, ясні очі – Усе продасть він за дукат, бо він торгаш, ординець, кат (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торгаш — торга́ш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- торгаш — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
- торгаш — -а, ч., розм. 1》 також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. || Торгівець, купець узагалі. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торгаш — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
- торгаш — ТОРГА́Ш, а́, ч., розм. 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них,.. з-під поли показували свій товар (Стельмах, II, 1962, 155); // Торгівець, купець взагалі. Словник української мови в 11 томах