торгаш

торга́ш

-а, ч., розм.

1》 також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр.

|| Торгівець, купець узагалі.

2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торгаш — торга́ш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. торгаш — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
  3. торгаш — ТОРГА́Ш, а́, ч., розм. 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них, .. з-під поли показували свій товар (М. Стельмах); // Торгівець, купець взагалі. Словник української мови у 20 томах
  4. торгаш — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  5. торгаш — ТОРГА́Ш, а́, ч., розм. 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них,.. з-під поли показували свій товар (Стельмах, II, 1962, 155); // Торгівець, купець взагалі. Словник української мови в 11 томах