торгаш
ТОРГА́Ш, а́, ч., розм.
1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр.
Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них,.. з-під поли показували свій товар (Стельмах, II, 1962, 155);
// Торгівець, купець взагалі.
Під умінням бути торгашем я розумію вміння бути культурним торгашем. Це хай намотають собі на вус російські люди або просто селяни, які думають: якщо він торгує, значить, уміє бути торгашем (Ленін, 45, 1974, 354).
2. перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом.
Ліберали і до питання про мови, як і до всіх політичних питань, підходять як лицемірні торгаші,що простягають одну руку (відкрито) демократії, а другу руку (за спиною) кріпосникам і поліцаям (Ленін, 24, 1972, 115).
Значення в інших словниках
- торгаш — торга́ш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- торгаш — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
- торгаш — ТОРГА́Ш, а́, ч., розм. 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них, .. з-під поли показували свій товар (М. Стельмах); // Торгівець, купець взагалі. Словник української мови у 20 томах
- торгаш — -а, ч., розм. 1》 також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. || Торгівець, купець узагалі. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- торгаш — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови