торг

ТОРГ¹, у, ч.

1. Дія за знач. торгува́ти 1.

– Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький);

Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога; вона була також проводом для всіляких вістей про життя громад по однім і по другім боці Бескида (І. Франко);

Він склав найдокладніший звіт про свій торг, а Уляна Григорівна підрахувала кількість товару, прикинула, що по чім, перелічила гроші (С. Добровольський);

Перший раз торг закінчився невдало: у нього відібрали рибу і виштовхнули втришия з казино (Григорій Тютюнник);

// тільки мн. Заняття купівлею і продажем; торгівля.

Він почав гендлювати кіньми, завів торги і дружбу навіть з перекопськими татарами (М. Стельмах).

2. Дія за знач. торгува́тися 1.

Він зліз з тих підрів, поторгувавсь і вдарив Бонковському по долоні, скінчивши торг на двадцяти п'яти карбованцях (І. Нечуй-Левицький);

Тут чекала її ще немила несподіванка, бо хоч знала, що кошичок коштує десять крейцерів, то купчиха заціпила [назвала ціну] п'ятнадцять, і щойно по великім торзі зійшло знов на десять (Н. Кобринська);

Ярмарок гуде й далі. Вже закінчено торг за порося, продавець із покупцем заїдають кавуном гендель (Ю. Яновський);

Лихий і червоний від торгу, він [батько] зразу ж витурив її, хряснув дверима .. і знову почав збивати заломлене, як за рідну матір, віно... (М. Стельмах);

* Образно. Мало як складається в житті! .. Все окупляється на цьому вселенському торзі (Ю. Мушкетик).

3. заст. Ринок, базар.

Прийде хазяїн з торгу, то було й кличе: – А йди лишень, небого! ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого (Марко Вовчок);

Щодень вивозили [селяни] на торг цілі мішки раків, так що швидко раки стали зовсім ні по чому (І. Франко);

Існувала ярмаркова торгівля, коли в певне місце і в певний час сходились усі, кому потрібно було збути свої вироби або придбати вироби інших. Такі ринки називали торгами (з наук. літ.).

4. перев. мн., заст. Аукціон.

Він з торгів законно купляв ділянку і за могоричі вирубував навколо стільки дерев, що не вмістились би і в п'яти ділянках (М. Стельмах).

(1) Без то́ргу – не торгуючись.

Супрун без торгу купив половину добрячого середового слупця (М. Стельмах);

(2) Обже́рний торг (ряд), заст. – місце на ринку, де продавалися готові страви.

Все це так димувало й пахтіло, аж пробігаючи через обжерний торг, Михайлик навіть зблід, так схотілося їсти (О. Ільченко);

(3) Публі́чний торг (про́даж) – продаж майна з аукціону.

Через скільки годів обидва материні доми ляснули: приказ їх продав з публічного торгу (з мемуарної літ.);

Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (з мови документів).

◇ Встига́ти (поспіва́ти) / всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг див. устига́ти;

Добива́ти / доби́ти то́ргу див. добива́ти;

До то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки див. пі́шки;

(4) Зі свої́ми ко́зами на торг (д) див. су́нутися;

З молотка́ <�З торгі́в> див. молото́к;

Ї́хати (іти́, поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу) див. ї́хати;

(5) Кра́сний торг, заст. – багатий товарами, вдалий торг.

Тепер літо, в полі робота, а наш торг тілько зимою красний (І. Франко);

Су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг див. су́нутися;

(6) Я (ти і т. ін.) до то́го (цьо́го) то́ргу й пі́шки – я (ти і т. д.) дуже радий цьому; я (ти і т. д.) з задоволенням погоджуюся з цим.

– Ні, нехай вже вип'є за мене панич, – одмагалась Ватя. – Як панич, то й панич! Я до того торгу й пішки, – сказав Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький).

ТОРГ², у, ч., розм.

Торговельна організація, установа, що відає торгівлею або певною її галуззю в якомусь районі.

За умови виконання певних правил будь-який підприємець міг стати учасником біржового торгу (з наук.-попул. літ.).

ТОРГ³, пред., розм.

Дія за знач. то́ргнути й то́ргнутися.