торг

АУКЦІО́Н (прилюдний продаж майна, власником якого стає той, хто дає найбільшу суму), ТОРГИ́ мн. заст., ЛІЦИТА́ЦІЯ діал., ВИКЛИКА́ННЯ діал. На міжнародних хутрових аукціонах шкурка норки з Камчатки незмінно дістає високу ціну (з газети); Описав (судовий пристав) усю мою рухомість.. і має.. продавати з торгів (В. Самійленко); Незначили ліцитацію, отаксували все моє добро на круглих шістдесят ринських (І. Франко); Десь ще з осені з'їхала комісія з банку.. та й каже: — Або гроші, або пускаєм маєток на викликання (В. Стефаник).

РИ́НОК (місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів), БАЗАР, ТОРГО́ВИЦЯ, ТОРГ заст., ТОРГО́ВИЩЕ заст., ТО́РЖИЩЕ заст.; ТОРЖО́К заст. (малий); ТОВКУ́ЧКА розм., ТОВЧО́К розм., ТОЧО́К розм. заст., ТАНДИ́ТА заст. (місце торгівлі перев. приношеними товарами, рідше — продуктами). (Марія Михайлівна:) Віро! Ти вже встала?.. А я вже побувала на ринку — ягід купила на варення (І. Кочерга); Увесь базар, всю торговицю обходила Катерина (С. Чорнобривець); Ой піду я на торг, на торжочок Та куплю собі саблю золотую (пісня); Їздили в Київ на торговище, де Дуліб придбав для обох одіж на зиму (П. Загребельний); Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Л. Дмитерко); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький); За пожежнею, біля річки — базар і товкучка. Там може трапитись машина до села (Ю. Мушкетик); Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (М. Коцюбинський); Ходжу, ходжу, тільки вулиці й заулки перехрещую. Увійшли в базар, сей-таки точок Подольський — стоїть купочка молодиць і дівчат (Марко Вовчок); В цім місці тандита, тютюн продається і горілочка з закускою (А. Свидницький).

ТОРГІ́ВЛЯ (купівля і продаж товарів), ТОРГ, ТОРГУВА́ННЯ, КРА́МА́РСТВО, ПЕРЕТО́РГ розм., ПЕРЕТО́РЖКА розм., ТОРГО́ВИЦЯ заст., НЕГО́ЦІЯ заст.; ТО́РЖИЩЕ заст. (на торговій площі); КУПЕ́ЦТВО заст. (заняття купця). Пани, панки, управителі, батюшки й усякі скупщики поодиноко й гуртом оглядають коні, торгують.. Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький); Він склав найдокладніший звіт про свій торг (С. Добровольський); Як починали занадто докучати з своїм торгуванням йому купці, то відбуркував їм глухим басюрою: "Так" або "Ні" (П. Загребельний); І в писарстві і в крамарстві йому.. пощастило (Б. Грінченко); Незабаром торговиця В Балті наступала (С. Руданський); Мелоні дійшов уже такого високого стану, що особисто не їздив на негоції, а посилав своїх довірених осіб (Н. Рибак); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... Кінчається торжище (О. Гончар); Сухобрус усе ходив до магазину, не кидаючи купецтва (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торг — торг 1 іменник чоловічого роду торгівля торг 2 іменник чоловічого роду базар; аукціон розм. торг 3 іменник чоловічого роду установа, що відала торгівлею або певною її галуззю в якомусь районі іст. торг 4 присудкове слово від: торгнути і торгнутися незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. торг — див. РИНОК; (за ціну) торгування; торговиця, торжок, торговище; мн. ТОРГИ, авкціон, сов. аукціон. Словник синонімів Караванського
  3. торг — див. аукціон; ярмарок Словник синонімів Вусика
  4. торг — [торг] -гу, м. (на) -рз'і/-гу, мн. торги, тоург'іў Орфоепічний словник української мови
  5. торг — ТОРГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. торгува́ти 1. – Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький); Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога... Словник української мови у 20 томах
  6. торг — торг : ◊ доби́титоргу->доби́ти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. торг — I -у, ч. 1》 Дія за знач. торгувати 1). || тільки мн. Заняття купівлею і продажем; торгівля. 2》 Дія за знач. торгуватися 1). 3》 заст. Ринок, базар. 4》 перев. мн. Аукціон. Продавати з торгів. II -у, ч., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. торг — всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами... Тут їсти хочеться...— нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С. Фразеологічний словник української мови
  9. торг — Торг, то́ргу, -гові, на торгу́ і на то́рзі; торги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. торг — ТОРГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. торгува́ти 1. — Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, — сказав Копронідос (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. торг — торг (торжище, торжок) Торгова площа давньоруського міста, що знаходилась в посаді та біля воріт дитинця, під захистом його укріплень. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. торг — Торг, -гу м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. він, вона до сього то́ргу й пішки. Словник української мови Грінченка