торг

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг. Нема причини, потреби поспішати. — Та годі вже з вашими качанами... Тут їсти хочеться...— нетерпляче озвався Макар..— Встигнеш ще з козами на торг. Тобі аби їсти (С. Добровольський); Все частіше між санаторцями заводились розмови про домівку: — Нічого вже нас тут маринувати, додому відправили б. Більш розсудливі відказували: Встигнеш з козами на торг (Ю. Збанацький); Старі вже більш і не згадували (про сватання), бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш).

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки. Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. (Химка:) Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. (Палажка:) О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний); — От і добре братіку (братику),— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові .. та зараз приходь до мене з товариством .. У нас хрестини ..— Спасибі, братіку (братику) Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець).

ї́хати (поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу). Ставати немолодим; старіти. Безнадійні думки, що не на ярмарок він їде, а з ярмарку — отже, ні на що більше сподіватися, бо все найкраще, всі творчі вершини лишилися десь далеко позаду... (Ю. Шовкопляс); (Марина:) Але ж года твої такі, що не на ярмарок їдеш, Прокопе, а вже порядно, як з ярмарку повертаєш (О. Корнійчук).

су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг. Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу. — У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи. .. І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер). зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торг — торг 1 іменник чоловічого роду торгівля торг 2 іменник чоловічого роду базар; аукціон розм. торг 3 іменник чоловічого роду установа, що відала торгівлею або певною її галуззю в якомусь районі іст. торг 4 присудкове слово від: торгнути і торгнутися незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. торг — див. РИНОК; (за ціну) торгування; торговиця, торжок, торговище; мн. ТОРГИ, авкціон, сов. аукціон. Словник синонімів Караванського
  3. торг — див. аукціон; ярмарок Словник синонімів Вусика
  4. торг — [торг] -гу, м. (на) -рз'і/-гу, мн. торги, тоург'іў Орфоепічний словник української мови
  5. торг — ТОРГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. торгува́ти 1. – Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький); Не тільки для такого обмінного торгу була вигідна тухольська дорога... Словник української мови у 20 томах
  6. торг — торг : ◊ доби́титоргу->доби́ти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. торг — I -у, ч. 1》 Дія за знач. торгувати 1). || тільки мн. Заняття купівлею і продажем; торгівля. 2》 Дія за знач. торгуватися 1). 3》 заст. Ринок, базар. 4》 перев. мн. Аукціон. Продавати з торгів. II -у, ч., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. торг — АУКЦІО́Н (прилюдний продаж майна, власником якого стає той, хто дає найбільшу суму), ТОРГИ́ мн. заст., ЛІЦИТА́ЦІЯ діал., ВИКЛИКА́ННЯ діал. Словник синонімів української мови
  9. торг — Торг, то́ргу, -гові, на торгу́ і на то́рзі; торги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. торг — ТОРГ¹, у, ч. 1. Дія за знач. торгува́ти 1. — Мені здається, що торг винами тутечки пішов би непогано, — сказав Копронідос (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  11. торг — торг (торжище, торжок) Торгова площа давньоруського міста, що знаходилась в посаді та біля воріт дитинця, під захистом його укріплень. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. торг — Торг, -гу м. 1) Торгъ, договоръ о куплѣ и продажѣ. В торгу нема гніву. Шейк. 2) Площадь для торговли, рынокъ, базаръ. Не рада коза на торг, та ведуть. посл. Я на торгу була, торгом торгувала. Грин. III. 417. він, вона до сього то́ргу й пішки. Словник української мови Грінченка