торба

ви́шептатися як рак у то́рбі. Віджити свій вік, почати помирати. Вишептавсь як рак в торбі (М. Номис); Ще раз дід обвів поглядом усіх, склав руки на грудях і промовив: — Ну, прощавайте, я вже вишептавсь як рак у торбі,— і тихенько вмер (З журналу).

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою). Жебрати, просити милостиню. Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється); — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко); Все доконечно треба знати і наперед з кождим (кожним) крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко). з то́рбою піти́ по хата́х. Текля .. сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони (народовці) думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т. ін.) (ду́рень (ци́ган, ста́рець)) з пи́саною то́рбою з ким—чим. Приділяти велику або більшу, ніж треба, увагу тому, хто її не вартий, що її не варте, не заслуговує. — Від такого приятеля поли вріж та тікай, а ви з його приятельством носитесь як циган з писаною торбою (Панас Мирний); — Чваниться раз у раз своїм розумом та носиться з тою наукою як старець з писаною торбою (І. Нечуй-Левицький); Носився я з тими листами як із писаною торбою, щиро пишався ними, перечитував (М. Ю. Тарновський).

по́вна то́рба. Дуже багато. І не криється баба: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже (Дніпрова Чайка); Вже моря додому привезе чи не привезе (Федір), а розповідей назбирається повна торба (Ю. Збанацький).

пусти́ти з торба́ми (з то́рбою) (по сві́ту) кого і без додатка. Залишити без майна, довести до зубожіння, злиднів. То була хлопська п’явка — не дай Господи! Кілько людей той чоловік з торбами пустив!.. (І. Франко); Ярина лячно глянула на Олексу.— В печінках сидять різні податки, — єритувався (Олекса),— подимне, попасне, ралець, або індукта, евекта, скоро пустять з торбами по світу. Я мушу якось тікати від податків, від набору (в російські війська) (М. Лазорський); Коли госпрозрахунок запанує повсюдно, завзяті клієнти .. можуть пустити деякі наші підприємства по світу з торбою (З журналу).

стара́ то́рба, зневажл., фам. Людина похилого віку. Лихе мене напустило .. промовляти до тої старої торби (Л. Мартович).

то́рба ли́ха і мішо́к біди́. Дуже багато неприємностей. І неждано біля плоту його наздогнали селянські голоси: — Чи ж треба, хлопці, випускати пана? Їй-бо, він ще привезе торбу лиха і мішок біди (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) рак у то́рбі, зі сл. шепта́ти. Дуже тихо, невиразно, нечітко. Хто ж не знає, що Мар’ян не тямив ні бе, ні кукуріку, а це заглядає в книгу ще й шепоче щось, мов рак у торбі (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торба — (шита торбина для ношення чогось) сума, сумка, діал.: кайстра, тайстра, шанька. Словник синонімів Полюги
  2. торба — то́рба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. торба — Міх, мішок; (повна) ІД. багато; торбинка, торбина; мн. ТОРБИ, (наплечні) сакви, бесаги. Словник синонімів Караванського
  4. торба — див. повія Словник синонімів Вусика
  5. торба — ТО́РБА, и, ж. Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима. Взяла [мати] торбу, пішла селом, На вигоні сіла І в село вже не верталась (Т. Шевченко); Андрій збирається йти на нічну зміну. Бере торбу з їжею, шапку і виходить з хати (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. торба — торба 1. торба, сумка (м, ср, ст): Але насамперед іди до кухні, засунь двері на засувку і принеси мені мою торбу... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. торба — Бери торби, та йди в горби. Іди просити де тебе люди не знають: Торба—символ прошеного хліба. З чужої торби хліба не жалують. Чужого добра ніхто не пощадить. Котилася торба, з високого горба. Про багача, що збіднів і пішов прошеним хлібом. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. торба — присудк. сл. 1. Безвихідна ситуація, кінець. Мені торба, якщо нічого не вирішиться до суботи... ◇ Торба прийшла; торба на кручі. 2. Переляк, схвилювання. Вона прийде! Торба!Навіть не знаю, що їй від хвилювання сказати (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  9. торба — 1. у знач. безос.-пред.; кому, з чим; мол. Безвихідна ситуація: крах, кінець. — Передай, що йому торба, сказав чоловік (А. Стасюк, Дев'ять); Торба — кришка. Сленг-лікбез 6. ПСУМС, 69. Словник жарґонної лексики української мови
  10. торба — -и, ж. Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима. || у знач. присл. торбу, розм. Багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. торба — СУ́МКА (предмет, виготовлений із шкіри, тканини і т. ін., що має форму мішечка або футляра з ручками і служить для перенесення чогось); РА́НЕЦЬ (похідна військова або школярська сумка, яку носять на спині); ПІДСУ́МОК (невелика шкіряна для патронів)... Словник синонімів української мови
  12. торба — То́рба, -би; торби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. торба — ТО́РБА, и, ж. Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима. Взяла [мати] торбу, пішла селом, На вигоні сіла І в село вже не верталась (Шевч., І, 1963, 230); Андрій збирається йти на нічну зміну. Бере торбу з їжею, шапку і виходить з хати (Ю. Словник української мови в 11 томах
  14. торба — Торба, -би ж. 1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. посл. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Макс. Торба мені жінка, кий у мене братом. Шейк. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Словник української мови Грінченка