трагік
ТРА́ГІК, а, ч.
1. Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях.
Коротким помахом трагік відкинув кучму волосся з високого чола (Ю. Смолич);
Катенька вдруге вже переказувала трагікові все, що знала про Шевченкове гірке та героїчне життя (О. Ільченко).
2. Автор трагедій.
В голові слова зринали в нас, тисячолітні слова грецького трагіка Есхіла: “Ми в Скіфії, ми на краю землі, дійшли пустель ми непрохідних” (П. Тичина);
Захоплюючись правдивістю зображення і глибоким реалізмом п'єс англійського трагіка [В. Шекспіра], Шевченко вважав їх взірцем майстерності, критерієм художньої правди (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трагік — тра́гік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- трагік — тра́гік (від грец. τραγικός – трагічний) актор, що виконує трагедійні ролі. Словник іншомовних слів Мельничука
- трагік — -а, ч. 1》 Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях. 2》 Автор трагедій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трагік — Тра́гік, -ка; -гіки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трагік — ТРА́ГІК, а, ч. Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях. Коротким помахом трагік відкинув кучму волосся з високого чола (Смолич, Театр.., 1946, 61); Катенька вдруге вже переказувала трагікові все, що знала про Шевченкове гірке та героїчне життя (Ільч. Словник української мови в 11 томах