трагік

тра́гік

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трагік — тра́гік (від грец. τραγικός – трагічний) актор, що виконує трагедійні ролі. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. трагік — ТРА́ГІК, а, ч. 1. Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях. Коротким помахом трагік відкинув кучму волосся з високого чола (Ю. Смолич); Катенька вдруге вже переказувала трагікові все, що знала про Шевченкове гірке та героїчне життя (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  3. трагік — -а, ч. 1》 Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях. 2》 Автор трагедій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трагік — Тра́гік, -ка; -гіки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. трагік — ТРА́ГІК, а, ч. Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях. Коротким помахом трагік відкинув кучму волосся з високого чола (Смолич, Театр.., 1946, 61); Катенька вдруге вже переказувала трагікові все, що знала про Шевченкове гірке та героїчне життя (Ільч. Словник української мови в 11 томах