1. Словник української мови у 20 томах

традиційний

ТРАДИЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею.

Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Н. Кобринська);

// Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний.

Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Л. Дмитерко);

// Який відбувається за встановленою традицією, який влаштовують за прийнятим звичаєм.

Під Новий рік у клубі письменників відбувався традиційний вечір (П. Панч);

// Прийнятий за традицією, який став звичайним, обов'язковим.

Широкою алеєю поспішали робітники-металісти в своїх синіх одягах, муляри, теслярі, аж до підборіддя замотані в традиційні сірі фартухи (Олесь Досвітній);

Ми були в червоних майках – нашій традиційній одежі, німці – в білих із свастикою (Ю. Яновський);

Залізобетон замінив цеглу – одвічний традиційний матеріал. Він дозволив вдвічі зменшити вагу будинків (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. традиційний — традиці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. традиційний — Узвичаєний, звичний, що зайшов у традицію, що став традицією. Словник синонімів Караванського
  3. традиційний — [традиец’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. традиційний — традиці́йний 1. Заснований на традиції. 2. Той, що набув характеру традицій, звичаїв, усталеності. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. традиційний — -а, -е. Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею. || Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний. || Який відбувається за встановленою традицією, якого влаштовують за прийнятим звичаєм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ (який є традицією, ґрунтується на традиції тощо), САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ. Він швидко зібрав інструмент і з традиційним жовтим чемоданчиком вийшов до передпокою (О. Словник синонімів української мови
  7. традиційний — Традиці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який грунтується на традиції й закріплений нею. Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах