традиційний
ТРАДИЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який грунтується на традиції й закріплений нею.
Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Кобр., Вибр., 1954, 105);
// Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний.
Килина Іванівна не була тією традиційною мачухою, яка поїдом їсть пасербиць та пасинків (Дмит., Наречена, 1959, 147);
// Який відбувається за встановленою традицією, який влаштовують за прийнятим звичаєм.
Під Новий рік у клубі письменників відбувався традиційний вечір (Панч, В дорозі, 1959, 330);
Пізньої московської осені відбувався традиційний матч гребців (В ім’я Вітч., 1954, 63);
// Прийнятий за традицією, який став звичайним, обов’язковим.
Широкою алеєю поспішали робітники-металісти в своїх синіх одягах, муляри, теслярі, аж до підборіддя замотані в традиційні сірі фартухи (Досв., Вибр., 1959, 369);
Ми були в червоних майках — нашій традиційній одежі, німці — в білих із свастикою (Ю. Янов., II, 1954, 25);
Залізобетон замінив цеглу — одвічний традиційний матеріал. Він дозволив вдвічі зменшити вагу будинків (Вітч., 9, 1964, 203).
Значення в інших словниках
- традиційний — традиці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- традиційний — Узвичаєний, звичний, що зайшов у традицію, що став традицією. Словник синонімів Караванського
- традиційний — [традиец’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- традиційний — традиці́йний 1. Заснований на традиції. 2. Той, що набув характеру традицій, звичаїв, усталеності. Словник іншомовних слів Мельничука
- традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею. Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Н. Словник української мови у 20 томах
- традиційний — -а, -е. Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею. || Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний. || Який відбувається за встановленою традицією, якого влаштовують за прийнятим звичаєм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ (який є традицією, ґрунтується на традиції тощо), САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ. Він швидко зібрав інструмент і з традиційним жовтим чемоданчиком вийшов до передпокою (О. Словник синонімів української мови
- традиційний — Традиці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)