1. Великий тлумачний словник сучасної мови

традиційний

традиці́йний

-а, -е.

Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею.

|| Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний.

|| Який відбувається за встановленою традицією, якого влаштовують за прийнятим звичаєм.

|| Прийнятий за традицією, який став звичайним, обов'язковим.

Традиційний джаз — узагальнена назва ранніх стилів джазу – новоорлеанського, диксиленду, чиказького.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. традиційний — традиці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. традиційний — Узвичаєний, звичний, що зайшов у традицію, що став традицією. Словник синонімів Караванського
  3. традиційний — [традиец’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. традиційний — традиці́йний 1. Заснований на традиції. 2. Той, що набув характеру традицій, звичаїв, усталеності. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею. Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Н. Словник української мови у 20 томах
  6. традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ (який є традицією, ґрунтується на традиції тощо), САКРАМЕНТА́ЛЬНИЙ. Він швидко зібрав інструмент і з традиційним жовтим чемоданчиком вийшов до передпокою (О. Словник синонімів української мови
  7. традиційний — Традиці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. традиційний — ТРАДИЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який грунтується на традиції й закріплений нею. Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку, якою прабабки славились (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах