трапеза

ТРА́ПЕ́ЗА, и, ж.

1. У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням.

– Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть... (М. Коцюбинський);

// Обід, вечеря за таким столом.;

// заст., жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет.

Поблагословив ото батько Пугач до трапези (П. Куліш);

А як йому вживати страву, коли чоловік, сівши до трапези, зараз благословиться, охреститься (Ганна Барвінок);

Ми, лагідно посміхаючись, невпинно женемо їх [мух] і не хочемо ділити з ними нашої трапези (Ю. Яновський);

У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський);

Калитка діяв з бухгалтерською точністю. Він майже безпомилково вирахував, скільки часу потрібно Усті, щоб спекти порося, а Талимону Івановичу – щоб зібрати свою компанійку, і з'явився саме в той небажаний момент, коли все було готове для цієї потаємної трапези (В. Земляк);

* Образно. Десь хтось умер і лишився непохованим, десь гайвороння вже справило свою трапезу, і тому легкий вітерець навівав на Білогруда не радість і не відчуття миру (Ю. Бедзик);

На білій .. галявині плутали-переплутували свої сліди зголоднілі за зиму зайці, з лісових хащів і нетрів час від часу долинав якийсь стогін і звірине ричання, може, то вовки там справляли свою криваву трапезу (Ю. Збанацький).

2. У монастирі – страва, їжа.

– Умивайтесь, трапеза чекає на столі, – клопоталася вона [ігуменя] (І. Микитенко);

// заст., жарт., ірон. Страва, їжа взагалі.

Восени, в один невеличкий празник, він звелів старості постановити коло церкви столи, зготувати закуску й випивку .. О. Артемій вийшов з церкви, поблагословив трапезу (І. Нечуй-Левицький).

3. заст. Трапезна (див. трапе́зний 2, 3).

Пішли ченці й Ge dеит співали, Розійшлися по трапезах І трапезували І день і ніч, аж попухли (Т. Шевченко);

Ті олив'яні тарілки пригадували столи в монастирських трапезах або на Запорозькій Січі (І. Нечуй-Левицький);

Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають. І це доведеться говіть, аж поки трапеза одчиниться, поки аж служіння відійде (А. Тесленко).