трапеза

тра́пеза

1. Те саме, що престол; 2. і трапеза предложення див. жертовник; 3. Престольна дошка; 4. див. притвор

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапеза — тра́пе́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трапеза — (у ченців) обідній стіл, П. прийняття іжі <�обід, сніданок, вечеря>, с. бенкет, учта, (на могилі) ур. тризна, (на столі) їжа, страва, (у манастирі) З. їдальня, як ім. трапезна Словник синонімів Караванського
  3. трапеза — моск. їдження їдження, див. їство Словник чужослів Павло Штепа
  4. трапеза — ТРА́ПЕ́ЗА, и, ж. 1. У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. – Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. трапеза — -и, ж. 1》 У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. || Обід, вечеря за таким столом. || заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. 2》 У монастирі – страва, їжа. || заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. 3》 заст. Трапезна (див. трапезний 2), 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трапеза — ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Словник синонімів української мови
  7. трапеза — Трапе́за, -зи; -пе́зи, -пе́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. трапеза — ТРА́ПЕ́ЗА, и, ж. 1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. трапеза — Трапеза, -зи ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк. Словник української мови Грінченка