трапеза

ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, як се звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).

Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст., Ї́ДЖЕННЯ діал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем'яна, А у Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1. стра́ва, харчі́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трапеза — тра́пе́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трапеза — (у ченців) обідній стіл, П. прийняття іжі <�обід, сніданок, вечеря>, с. бенкет, учта, (на могилі) ур. тризна, (на столі) їжа, страва, (у манастирі) З. їдальня, як ім. трапезна Словник синонімів Караванського
  3. трапеза — 1. Те саме, що престол; 2. і трапеза предложення див. жертовник; 3. Престольна дошка; 4. див. притвор Словник церковно-обрядової термінології
  4. трапеза — моск. їдження їдження, див. їство Словник чужослів Павло Штепа
  5. трапеза — ТРА́ПЕ́ЗА, и, ж. 1. У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. – Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. трапеза — -и, ж. 1》 У монастирі – обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. || Обід, вечеря за таким столом. || заст., також жарт., ірон. Прийняття їжі взагалі; обід, банкет. 2》 У монастирі – страва, їжа. || заст., також жарт., ірон. Страва, їжа взагалі. 3》 заст. Трапезна (див. трапезний 2), 3)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трапеза — Трапе́за, -зи; -пе́зи, -пе́з Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. трапеза — ТРА́ПЕ́ЗА, и, ж. 1. У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням. — Не стерпиш, коли Аркадія на всіх набріхує матушці-ігумені. Та на роботі стояла, а та лінується, а та їсти не хоче за трапезою, окремо в келії своє їсть… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. трапеза — Трапеза, -зи ж. 1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша. Левиц. І. 394. 2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу. Шейк. Словник української мови Грінченка