тремтіння
ТРЕМТІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. тремті́ти 1–3.
Раїса ще не зовсім одійшла після грози: це було помітно з легкого тремтіння руки (М. Коцюбинський);
Його широка й густа борода тряслася від нервового тремтіння щелепів (Іван Ле);
Справді, після того, як верстат було закріплено на міцному фундаменті, тремтіння припинилось (О. Донченко);
Гвинтівка непорушно застигла в руках, і око не могло вловити найменшого тремтіння мушки (І. Багмут);
Сузір'я ліхтарів на вулиці нагадало тремтіння ракет над фронтом (Є. Кравченко);
В його металевому голосі почулося ледь вловиме тремтіння (В. Кучер);
В думці її [книгу] розгортаю: тремтіння пронизує тіло (М. Зеров);
Борджомела, Борджомела, Наче дівчина весела, .. І хлюпочеш, і смієшся, Та сльозами дрібно ллєшся, Вся в тремтінні, у тривозі, Мов стомившись у дорозі (Л. Забашта).
2. Посилене биття серця, прискорене пульсування крові, спричинені хвилюванням, переживанням; схвильований стан.
[Мартіан:] Я хтів би знов побачити те світло, що сяло у твоїх дитячих очах, почути теє радісне тремтіння, що й я від тебе переймав тоді, як ти сиділа на руках у мене (Леся Українка);
Сонячний погляд очей – чорних, променистих, гарячих і... загадкових. Той погляд кличе, таємне тремтіння вливає у серце (М. Рильський);
З тремтінням Тарас доторкнувся до поручнів на сходах... Тут, по цих сходах, ступав сам Пушкін (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- тремтіння — тремті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тремтіння — Тріпотіння, дрижання, кн. трепет, жм. трясця, ДРИЖАКИ, г. трема Словник синонімів Караванського
- тремтіння — Дрегота, дригавиця, дригавка, дриґання, дриґоти, дрижаки, дрижики, дріботання, дрігавиця, дрігота, дріж, дрож, тіпавка, тіпання, тіпнява, трепет, трепетання, трясучка Приповідки: Тремтить, як вогонь на вітрі. Тремтить, як свічка на вітрі. Тремтить, як осикове листя Словник синонімів Вусика
- тремтіння — [треимт’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- тремтіння — -я, с. 1》 Дія за знач. тремтіти 1-3). 2》 Посилене биття серця, прискорене пульсування крові, спричинені хвилюванням, переживанням; схвильований стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тремтіння — Тремті́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тремтіння — ТРЕМТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. тремті́ти 1-3. Раїса ще не зовсім одійшла після грози: це було помітно з легкого тремтіння руки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- тремтіння — Тремті́ння, -ня с. Дрожаніе. Словник української мови Грінченка