три

ТРИ, трьох, числ. кільк.

1. Назва числа 3 і його цифрового позначення.

Снідала-обідала – раз їла, полуднувала-підвечіркувала – два їла, вечеряла-повечіркувала – три їла (Номис);

Три рази по три буде дев'ять;

Написати цифру три;

// Уживається в складі багатозначного або дробового числа.

Сто двадцять три;

Три п'ятих;

Три десятих;

// Кількість із трьох одиниць.

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Т. Шевченко);

Трьома струмцями піт з його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (П. Грабовський);

Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Ю. Збанацький).

2. Те саме, що трі́йка 2.

І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п'ять стоїть три з половиною. – За віщо це? – здивувавсь я. – Щоб не мудрствував дуже, – отець завідуючий мені (А. Тесленко).

Двома́ (трьома́) на́воротами див. на́ворот;

Зо́ два (зо три) див. два.△ Три кра́пки див. кра́пка¹.

◇ Алю́р три хрести́ див. алю́р;

Без ро́ку три дні (ти́ждень) див. день;

Від горшка́ два (три) вершка́ див. два;

В три поги́белі (в три дуги́, в дугу́ і т. ін.), див. поги́бель;

Гну́ти (згина́ти, скру́чувати) / зігну́ти (скрути́ти) в дугу́ (в три дуги́, в три поги́белі) див. гну́ти;

Гну́тися в три біди́ див. гну́тися;

Гну́тися (згина́тися) / зігну́тися в дугу́ (в три поги́белі) див. гну́тися;

Да́ти / дава́ти в три ши́ї (тришия́) див. дава́ти;

Де́рти [оста́нню] шку́ру (шкі́ру, три шку́ри, сім шкур) див. де́рти;

За три о́гляди див. о́гляд;

(1) За трьох, зі сл. працювати – виконувати багато роботи.

Б. Є. Патон як і раніше, з тією ж активністю і віддачею працює за трьох – як директор інституту, як президент, як державний діяч (з наук.-попул. літ.);

Здира́ти (зніма́ти, здійма́ти, лупи́ти і т. ін.) / зідра́ти (зня́ти, здійня́ти, злупи́ти і т. ін.) шку́ру (по три шку́ри, сім шкур і т. ін.) див. здира́ти;

Іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, до ли́ха, к бі́су, к чо́рту, під три чорти́ і т. ін.), див. іти́;

Іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (до ді́дька, к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), див. іти́;

Купува́ти / купи́ти (роздобу́тися) за три о́гля́ди див. купува́ти;

Ні в дві ні в три (в п'ять) див. два;

Під три вітри́ див. ві́тер;

Під три чорти́ див. чорт;

Посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) див. посила́ти;

Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;

Ско́рчитися в три поги́белі див. ско́рчуватися;

Скру́чуватися / скрути́тися в три поги́белі див. скру́чуватися;

Трима́ти (держа́ти) за сімома́ (рідко під трьома́) замка́ми <�Трима́ти (держа́ти) під замко́м (на замку́)> див. трима́ти;

Трима́ти три ку́ти хати див. трима́ти;

Три чи́сниці до сме́рті (до ві́ку) див. чи́сниця;

У три бере́зини потяга́ти (потягти́) див. потяга́ти¹;

(2) У три го́рла, зі сл. їсти, пити і т. ін. – дуже багато, досхочу.

А сам у три горла їсть і п'є (С. Ковалів);

– Одні живуть впроголодь, а декому вистачає у три горла (І. Цюпа);

У три поти́ див. піт;

У три ряди́ (ручаї́) див. ряд;

У три ско́ки див. скік¹;

(3) [Хоч] по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти. – дуже дешево, майже задарма.

Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький);

// недорогий, дешевий.

– Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський);

Як (мов, ні́би і т. ін.) кова́льський міх (три міхи́) див. міх²;

Як (мов, ні́би і т. ін.) три дні (ти́ждень) [хлі́ба] не їв (не ї́ла, не ї́ли) див. ї́сти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. три — три числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  2. три — [три] тр'ох, д. тр'ом, ор. тр'ома Орфоепічний словник української мови
  3. три — три: ◊ в три ка́рти → карта ◊ три Мари́ни → марина ◊ три на пе́ршу (дру́гу, тре́тю...) 15 хвилин по першій (другій, третій...)(ст): Точно три на восьму показувалися Русяві... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. три — Три дні в чоботи взувається. Про дуже повільну людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. три — трьох, числ. кільк. 1》 Назва числа 3 та його цифрового позначення. || Уживається в складі багатозначного або дробового числа. Сто двадцять три. Три п'ятих. || Кількість із трьох одиниць. 2》 Те саме, що трійка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. три — алю́р три хрести́. Уживається переважно як спонукання до дії, руху в значенні: вперед! дуже швидко! негайно! — Діду Кузьма, нате зведення і не баріться... — Алюр три хрести,— схопив дід палку і почвалав до сільради (В. Фразеологічний словник української мови
  7. три — ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм. ТРІ́ЙКА (оцінка успішності учня), ТРИ, ЗАДОВІ́ЛЬНО, ТРОЯ́К розм. — Таня ще нічого, а Максим що далі, то гірше. Словник синонімів української мови
  8. три — Три, трьох, трьом, трьома́. Три столи́; три сло́ві. Три верби́, ха́ти, руки́ і три вербі́, ха́ті, руці́. Три висо́кі ду́би́. Три п’я́тих, четве́ртих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. три — ТРИ, трьох, числ. кільк. 1. Назва числа 3 і його цифрового позначення. Снідала-обідала — раз їла, полуднувала-підвечіркувала — два їла, вечеряла-повечіркувала — три їла (Номис, 1864, № 14324); А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Сос. Словник української мови в 11 томах
  10. три — Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286. Словник української мови Грінченка