три

ТРИ, трьох, числ. кільк.

1. Назва числа 3 і його цифрового позначення.

Снідала-обідала — раз їла, полуднувала-підвечіркувала — два їла, вечеряла-повечіркувала — три їла (Номис, 1864, № 14324);

А далі, далі комсомольці ідуть у ногу: раз, два, три! (Сос., І, 1957, 177);

Три рази по три буде дев’ять; Написати цифру три;

// Уживається в складі багатозначного або дробового числа.

Сто двадцять три; Три п’ятих; Три десятих;

// Кількість із трьох одиниць.

Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Шевч., І, 1951, 388);

Трьома струмцями піт з його дзюрив; Лишив роботу, побрів до хати (Граб., І, 1959, 332);

Коли я вибіг на гору, побачив їх усіх трьох. Неля й Микола вели під руки Андрія (Збан., Незабутнє, 1953, 23).

Два-три див. два;

Не два, [і] не три див. два;

Під (за) трьома́ замка́ми держа́ти (трима́ти і т. ін.) див. замо́к;

Три-чоти́ри — уживається для приблизного позначення невеликої кількості чогось; декілька.

Поговорив [хлопець] з дівчиною — вже й каже, що полюбив.. А як ще в неї на шиї намиста разків десять та хрестів три-чотири, так тут вже зовсім вмира… (Кв.-Осн., II, 1956, 306);

Три-чотири рази на день жінки ретельно перелопачували кукурудзу, щоб кожна зернина відчувала на собі проміння сонця (Рад. Укр., 14.VІІ 1961, 2);

Трьома́ на́воротами див. на́ворот;

У три ми́ги див. миг²;

Як три дні [хлі́ба] не їв (не ї́ла):

а) млявий, тихий, неговіркий.

Чіпка, як три дні не їв… (Мирний, І, 1949, 274);

б) мляво, тихо, неголосно.

Говорить так, як три дні хліба не їв (Номис, 1864, № 12928).

∆ Три кра́пки див. кра́пка.

◊ Алю́р три хрести́! — команда бігти щосили, їхати галопом, дуже швидко.

— Тепер хоч на край світу, товаришу гвардії підполковник! — не втерпів Хаєцький, щоб і тут не висловитись. — Не втекти супостатам, доженем! Гаття, алюр три хрести!.. (Гончар, III, 1959, 74);

Без ро́ку три дні див. рік;

В (у) трьох ли́цях див. лице́;

Гна́ти (ви́гнати) у три ви́рви див. ви́рва;

Гна́ти (виганя́ти, виго́нити, ви́гнати, ви́турити і т. ін.) в три шиї кого — дуже грубо (з лайкою, побоями) прогнати когось.

Нащо обирали таких? Чи коли вже зробили помилку, був час виправити — В три шиї давно треба було гнати і того ж Рябокляча, і Пожитька, а з сільської Ради — Кушніренка-п’яницю (Головко, А. Гармаш, 1971, 466);

— Сергій насміявся з тебе?.. То зараз же, при тобі, в три шиї витурю, в безвість нажену його, псяюху такого! (Стельмах, Хліб.., 1959, 121);

Де́рти (дра́ти) по три шку́ри див. де́рти;

Згина́ти (зігну́ти) в три дуги́ (в три поги́белі і т. ін.) див. згина́ти;

Згина́тися (зігну́тися) в три дуги́ (в три поги́белі і т. ін.) див. згина́тися;

Здира́ти (зідра́ти, зде́рти, зніма́ти, зня́ти, здійма́ти, здійня́ти, злупи́ти, стяга́ти, стя́гувати, стягну́ти, стягти́, лупи́ти, облупи́ти і т. ін.) три шку́ри див. шку́ра;

Зі́гнутий (зі́гненпй, зі́гнута і т. ін.) в три поги́белі (в три дуги́) див. зігнутий;

Іди́ (іді́ть, пішо́в би ти і т. ін.) під три вітри́ (чорти́) — те саме, що Іди́ (іді́ть) [собі́] геть (до ли́ха, до чо́рта, з оче́й, на чоти́ри ві́три, під три чорти́ і т. ін.) ( див. іти́).

[Василина:] А не пішов би ти, прохожала людина-парубче, з-під вікна під три вітри? (Вас., ІІІ, 1960, 67);

Комбіна́ція з трьох па́льців див. комбіна́ція;

Купи́ти (роздобу́ти) за три о́гляди див. о́гляд;

Наговори́ти (набала́кати, наказа́ти, наплести́ і т. ін.) три мішки́ греча́ної во́вни (уся́чини) — те саме, що Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни ( див. во́вна).

— Вже й ти наговориш три мішки гречаної вовни, та ще й усі неповні.., — говорила вже сердито Онися (Н.-Лев., III, 1956, 106);

— Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (Стельмах, Правда.., 1961, 365);

Ско́рчитися в три поги́белі див. ско́рчитися;

Скру́чувати (скрути́ти) в три поги́белі див. скру́чувати;

Спусти́ти (спуска́ти) три шку́ри див. шку́ра;

Три чи́сниці до сме́рті див. чи́сниця.

2. Те саме, що трі́йка 2.

І от видають раз на святки нам білети. Дивлюсь, у моєму поведінню [моїй поведінці] замість п’ять стоїть три з половиною. — За віщо це? — здивувавсь я. — Щоб не мудрствував дуже, — отець завідуючий мені (Тесл., З книги життя, 1949, 66).