трилогія
ТРИЛО́ГІЯ, ї, ж.
Три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму.
Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [“Знедолені”, “Собор паризької богоматері”, “Трудівники моря”] своєю трилогією (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трилогія — трило́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- трилогія — Трикнижжя Словник чужослів Павло Штепа
- трилогія — (від гр. trias — три і logos — слово) — твір з трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки єдності задуму, а інколи спільності змісту і сюжету (напр., опера С.Танєєва 'Орестея', Т. Словник-довідник музичних термінів
- трилогія — трило́гія (грец. τριλογία, від τρεις – три і λόγος – слово, розповідь) три самостійні твори одного автора (літературні, музичні), пов’язані єдністю задуму, сюжету тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- трилогія — -ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трилогія — Трило́гія, -гії, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трилогія — ТРИЛО́ГІЯ, ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об’єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [«Знедолені», «Собор паризької богоматері», «Трудівники моря»] своєю трилогією (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах