трилопатевий
ТРИЛОПАТЕ́ВИЙ, а, е.
1. техн. Який має три лопаті навкруги спільної основи, спільного центру.
У VII –VI ст. до н. е. вживали бронзові дволопатеві та трилопатеві наконечники на довгій втулці, яка часто мала шип (з наук. літ.).
2. бот. Схожий формою на такі три лопаті.
Для бордюрів та квіткових килимів придатна печіночниця звичайна, з трилопатевими листками і гарними синювато-голубими квітками (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трилопатевий — трилопате́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- трилопатевий — -а, -е. 1》 тех. Який має три лопаті навкруги спільної основи, спільного центру. Трилопатевий гвинт. 2》 бот. Схожий формою на такі три лопаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трилопатевий — ТРИЛОПАТЕ́ВИЙ, а, е. 1. техн. Який має три лопаті навкруги спільної основи, спільного центру. У VII-VI ст. до н. е. вживали бронзові дволопатеві та трилопатеві наконечники на довгій втулці, яка часто мала шип (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144). 2. бот. Словник української мови в 11 томах