трилопатевий
ТРИЛОПАТЕ́ВИЙ, а, е.
1. техн. Який має три лопаті навкруги спільної основи, спільного центру.
У VII-VI ст. до н. е. вживали бронзові дволопатеві та трилопатеві наконечники на довгій втулці, яка часто мала шип (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 144).
2. бот. Схожий формою на такі три лопаті.
Для бордюрів та квіткових килимів придатна печіночниця звичайна, з трилопатевими листками і гарними синювато-голубими квітками (Весн. флора, 1955, 143).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трилопатевий — трилопате́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- трилопатевий — ТРИЛОПАТЕ́ВИЙ, а, е. 1. техн. Який має три лопаті навкруги спільної основи, спільного центру. У VII –VI ст. до н. е. вживали бронзові дволопатеві та трилопатеві наконечники на довгій втулці, яка часто мала шип (з наук. літ.). 2. бот. Словник української мови у 20 томах
- трилопатевий — -а, -е. 1》 тех. Який має три лопаті навкруги спільної основи, спільного центру. Трилопатевий гвинт. 2》 бот. Схожий формою на такі три лопаті. Великий тлумачний словник сучасної мови