1. Словник української мови в 11 томах

трилогія

ТРИЛО́ГІЯ, ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об’єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму.

Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [«Знедолені», «Собор паризької богоматері», «Трудівники моря»] своєю трилогією (Л. Укр., V, 1956, 23);

Один із кращих творів радянської літератури про події Великої Вітчизняної війни — трилогія Олеся Гончара «Прапороносці» (Вітч., 6, 1966, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трилогія — трило́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трилогія — Трикнижжя Словник чужослів Павло Штепа
  3. трилогія — (від гр. trias — три і logos — слово) — твір з трьох завершених самостійних частин, які утворюють цілісність завдяки єдності задуму, а інколи спільності змісту і сюжету (напр., опера С.Танєєва 'Орестея', Т. Словник-довідник музичних термінів
  4. трилогія — трило́гія (грец. τριλογία, від τρεις – три і λόγος – слово, розповідь) три самостійні твори одного автора (літературні, музичні), пов’язані єдністю задуму, сюжету тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. трилогія — ТРИЛО́ГІЯ, ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Він [В. Гюго] сам називає три сих романи [“Знедолені”, “Собор паризької богоматері”, “Трудівники моря”] своєю трилогією (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  6. трилогія — -ї, ж. Три літературні або музичні твори одного автора, об'єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трилогія — Трило́гія, -гії, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)