троглодит
ТРОГЛОДИ́Т, а, ч.
1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла.
Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (М. Трублаїні);
// Взагалі людина, житлом якої є печера.
Небагато на світі міст, мешканцями яких є троглодити (грецькою мовою – “люди, що живуть у печерах”). Одним з них є Калаа Матмата в південному Тунісі (з наук. літ.).
2. перен. Про некультурну, відсталу, грубу людину.
Я не знав, як же мені розтлумачити національне питання цьому троглодитові національної самопихи і майстрові поневолення інших націй (Ю. Смолич);
– Ну й троглодит! Думав, його по голівці погладять за угроблений елеватор (І. Муратов);
І казяться, лютують людомори – життя, народів, миру вороги, у фраках троглодити, а не люди... (І. Гончаренко).
Значення в інших словниках
- троглодит — троглоди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- троглодит — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- троглодит — Печернець, печернолюдина Словник чужослів Павло Штепа
- троглодит — троглоди́т (грец. τρωγλοδύτης – той, що живе в печері або норі, від τρώγλη – нора, печера і δύω – занурююсь, ховаюсь) 1. Первісна печерна людина. 2. Переносно – некультурна людина, неук, мракобіс. Словник іншомовних слів Мельничука
- троглодит — -а, ч. 1》 Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. || Взагалі людина, житлом якої є печера. 2》 перен. Про некультурну, відсталу, грубу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- троглодит — ВА́РВАР (некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей); ДИКУ́Н, ТРОГЛОДИ́Т книжн., ВАНДА́Л (той, хто знищує, руйнує культурні цінності). Словник синонімів української мови
- троглодит — Троглоди́т, -та; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- троглодит — ТРОГЛОДИ́Т, а, ч. 1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (Трубл., І, 1955, 121); // Взагалі людина, житлом якої є печера. Словник української мови в 11 томах