1. Словник української мови в 11 томах

троглодит

ТРОГЛОДИ́Т, а, ч.

1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла.

Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (Трубл., І, 1955, 121);

// Взагалі людина, житлом якої є печера.

Небагато на світі міст, мешканцями яких є троглодити (грецькою мовою — «люди, що живуть у печерах»). Одним з них є Калаа Матмата в південному Тунісі (Наука… 12, 1965, 53).

2. перен. Про некультурну, відсталу, грубу людину.

Я не знав, як же мені розтлумачити національне питання цьому троглодитові національної самопихи і майстрові поневолення інших націй (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 32);

— Ну й троглодит! Думав, його по голівці погладять за угроблений елеватор (Мур., Свіже повітря.., 1962, 111);

І казяться, лютують людомори — життя, народів, миру вороги, у фраках троглодити, а не люди… (Гонч., Вибр., 1959, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троглодит — троглоди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. троглодит — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. троглодит — Печернець, печернолюдина Словник чужослів Павло Штепа
  4. троглодит — троглоди́т (грец. τρωγλοδύτης – той, що живе в печері або норі, від τρώγλη – нора, печера і δύω – занурююсь, ховаюсь) 1. Первісна печерна людина. 2. Переносно – некультурна людина, неук, мракобіс. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. троглодит — ТРОГЛОДИ́Т, а, ч. 1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (М. Трублаїні); // Взагалі людина, житлом якої є печера. Словник української мови у 20 томах
  6. троглодит — -а, ч. 1》 Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. || Взагалі людина, житлом якої є печера. 2》 перен. Про некультурну, відсталу, грубу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. троглодит — ВА́РВАР (некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей); ДИКУ́Н, ТРОГЛОДИ́Т книжн., ВАНДА́Л (той, хто знищує, руйнує культурні цінності). Словник синонімів української мови
  8. троглодит — Троглоди́т, -та; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)