1. Словник синонімів української мови

троглодит

ВА́РВАР (некультурна, малоосвічена людина, часто груба й жорстока в своїй поведінці, байдужа або й ворожа до культурних цінностей); ДИКУ́Н, ТРОГЛОДИ́Т книжн., ВАНДА́Л (той, хто знищує, руйнує культурні цінності). (Кучмій:) Якщо людина преться у мистецтво, не розуміючи й не люблячи його, і всім нав'язує свої смаки, вимоги, — то вже для мене не людина, а дикун, варвар! (Л. Дмитерко); І казяться, лютують людомори — життя народів, миру вороги у фраках троглодити, а не люди (І. Гончаренко); Коли нових часів вандали Хазяйнували в цім краю (Одесі), Вони злочинно зруйнували Оселю страдницьку твою (Пушкіна) (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троглодит — троглоди́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. троглодит — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. троглодит — Печернець, печернолюдина Словник чужослів Павло Штепа
  4. троглодит — троглоди́т (грец. τρωγλοδύτης – той, що живе в печері або норі, від τρώγλη – нора, печера і δύω – занурююсь, ховаюсь) 1. Первісна печерна людина. 2. Переносно – некультурна людина, неук, мракобіс. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. троглодит — ТРОГЛОДИ́Т, а, ч. 1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (М. Трублаїні); // Взагалі людина, житлом якої є печера. Словник української мови у 20 томах
  6. троглодит — -а, ч. 1》 Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. || Взагалі людина, житлом якої є печера. 2》 перен. Про некультурну, відсталу, грубу людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. троглодит — Троглоди́т, -та; -ди́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. троглодит — ТРОГЛОДИ́Т, а, ч. 1. Первісна печерна людина, яка не вміла будувати житла. Над усім тяжіла незаймана природа. Таких ночей боялася первісна людина. В такий час троглодит творив недобрих богів (Трубл., І, 1955, 121); // Взагалі людина, житлом якої є печера. Словник української мови в 11 томах