трощитися
ТРОЩИ́ТИСЯ, щиться, недок.
1. З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися.
На очах гинув міст. Бронніков дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (О. Гончар);
Шторм невгавав, крига трощилася одна об одну (Ю. Яновський).
2. Пас. до трощи́ти.
Я бачив, як ліси трощились у війну (П. Воронько);
Чути, як запекло рубались козаки з панами, як брязкали шаблі й трощилися голови (О. Довженко);
Їсти – страх хочеться .. І з яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить... (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трощитися — трощи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- трощитися — -щиться, недок. 1》 З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися. 2》 Пас. до трощити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трощитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- трощитися — ТРОЩИ́ТИСЯ, щиться, недок. 1. З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися. На очах гинув міст. Бронніков дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах