1. Словник української мови в 11 томах

трощитися

ТРОЩИ́ТИСЯ, щиться, недок.

1. З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися.

На очах гинув міст. Бронніков дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (Гончар, Таврія.., 1957, 572);

Шторм невгавав, крига трощилася одна об одну (Ю. Янов., II, 1958, 191).

2. Пас. до трощи́ти.

Я бачив, як ліси трощились у війну (Воронько, Тепло.., 1959, 66);

Чути, як запекло рубались козаки з панами, як брязкали шаблі й трощилися голови (Довж., I, 1958, 264);

Їсти — страх хочеться.. І з яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (Коцюб., І, 1955, 459).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трощитися — трощи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. трощитися — ТРОЩИ́ТИСЯ, щиться, недок. 1. З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися. На очах гинув міст. Бронніков дивився, як трощиться, розвалюється на шматки остання дорога його бійців на той бік (О. Гончар); Шторм невгавав, крига трощилася одна об одну (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. трощитися — -щиться, недок. 1》 З шумом ламатися, розбиватися, руйнуватися. 2》 Пас. до трощити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трощитися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови