троянда

ТРОЯ́НДА, и, ж.

1. Багаторічна кущова рослина родини розових з великими запашними квітками червоного, рожевого, білого або жовтого кольору і з стеблами, звичайно вкритими колючками.

Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... он зірочки червоніють, а он троянди кущ... (Б. Грінченко);

Над доріжками гнулось рясне від цвіту гілля троянд (А. Шиян).

2. Квітка цієї рослини.

В локонах білів пучок білих троянд, котрий чудово приставав до її чорних брів (І. Нечуй-Левицький);

Ох, розкрились троянди червоні, наче рани палкі, восени (Леся Українка);

Троянди – білу, кремову й червону – Я зрізав, не без жалю і вагань (М. Рильський);

* Образно. Кирило стежив творчі процеси, що відбувались на небі .. Валились розкішні храми, розтавали на Альпах сніги, і з пишних троянд осипались рожеві платочки (М. Коцюбинський);

* У порівн. – Чого ти оце так змарніла? Колись цвіла, як повна троянда, а тепер така стала, як рожа в'яла (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. * У порівн. У Валентина вуха палали великими трояндами, його сьогодні кожен тягав за вуха (О. Гончар);

// перев. мн., перен., поет. Рум'янці.

На обличчі її розквітають дві троянди (Н. Рибак);

// тільки мн., перен. Про благополуччя, щастя, радощі в житті.

– Наш шлях, ласкавий пане, зовсім не встелений трояндами! (І. Франко);

Він переможно поглядав на Коваліва, а той ніби не бачив тих поглядів, одвертався: радіти ще рано, бо на шляху в ідеї ростуть не тільки троянди, а й колючки (М. Чабанівський).

△ (1) Поліа́нтова троя́нда – троянда, що належить до садової підгрупи троянд.

Поліантові, чайно-гібридні і ремонтантні троянди, що потребують доброго захисту взимку, загортають шаром ґрунту 20–25 сантиметрів (з наук. літ.);

(2) Ча́йна троя́нда (ро́за) – акліматизована чагарникова субтропічна троянда з пишними квітами блідо-жовтого забарвлення, що мають запах чаю; вирощується як декоративна рослина.

Чайні рози. Походять від індійської рози і мають сильний чайний запах. Характерні риси – дуже красиві квіти, рясне й безперервне цвітіння протягом усього літа (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троянда — троя́нда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. троянда — -и, ж. 1》 Багаторічна кущова рослина родини розових з великими запашними квітками червоного, рожевого, білого або жовтого кольору й зі стеблами, звичайно вкритими колючками. 2》 Квітка цієї рослини. || перев. мн., перен., поет. Рум'янці. || тільки мн., перен. Про благополуччя, щастя, радощі в житті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. троянда — Колючий кущ або витка рослина пн. півкулі родини розових; листки складні, плоди ягодоподібні, з великим вмістом вітаміну С; багато видів і сортів культивують як декоративні рослини; ефіроолійна (квіткові пелюстки) і лікарська (шипшина) рослина; в Україні бл. 20 видів (напр. т. фестивальна). Універсальний словник-енциклопедія
  4. троянда — РУМ'Я́НЕЦЬ (природний рожевий або червоний колір щік, обличчя), ЧЕ́РВІНЬ, ФА́РБА рідко, ТРОЯ́НДИ поет., КРА́СКА розм., РУМ'Я́НОК розм.; РО́ЗЛИ́В (великий, широкий рум'янець). З села до нас приходили дівчата з густим, мов цвіт, рум'янцем на щоках (М. Словник синонімів української мови
  5. троянда — Троя́нда, -ди; -я́нди, -я́нд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. троянда — ТРОЯ́НДА, и, жін. 1. (Rosa, L.). Багаторічна кущова рослина родини розових з великими запашними квітками червоного, рожевого, білого або жовтого кольору і з стеблами, звичайно вкритими колючками. Словник української мови в 11 томах