труднувато
ТРУДНУВА́ТО.
Присл. до труднува́тий.
Навчання йшло труднувато;
// у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато.
Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (П. Дорошко);
– Просто труднувато мені без вас, Василю Максимовичу. Боюсь, як видужаєте, стільки пилюки виб'єте з мене за кожну дрібницю (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- труднувато — труднува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- труднувато — Присл. до труднуватий. || у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- труднувато — ТРУДНУВА́ТО. Присл. до труднува́тий. Навчання йшло труднувато; // у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (Дор. Словник української мови в 11 томах