1. Словник української мови в 11 томах

труднувато

ТРУДНУВА́ТО. Присл. до труднува́тий.

Навчання йшло труднувато;

// у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато.

Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (Дор., Тобі, народе.., 1959, 83);

— Просто труднувато мені без вас, Василю Максимовичу. Боюсь, як видужаєте, стільки пилюки виб’єте з мене за кожну дрібницю. (Шовк., Людина.., 1962, 164).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труднувато — труднува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. труднувато — ТРУДНУВА́ТО. Присл. до труднува́тий. Навчання йшло труднувато; // у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (П. Словник української мови у 20 томах
  3. труднувато — Присл. до труднуватий. || у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Великий тлумачний словник сучасної мови