труднувато

труднува́то

Присл. до труднуватий.

|| у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. труднувато — труднува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. труднувато — ТРУДНУВА́ТО. Присл. до труднува́тий. Навчання йшло труднувато; // у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (П. Словник української мови у 20 томах
  3. труднувато — ТРУДНУВА́ТО. Присл. до труднува́тий. Навчання йшло труднувато; // у знач. присудк. сл., кому. Трохи важко фізично, морально, матеріально; важкувато. Ти все щебечеш, пташенько чубата, Стрибаєш, а мені вже труднувато, Хоч і живить мене твій щебет-спів (Дор. Словник української мови в 11 томах