трупик

ТРУ́ПИК, а, ч.

Зменш. до труп¹.

Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б'ють голівку об камінь... А вночі приходить вовк і жере трупик... (Г. Хоткевич);

За хвилину я вже побачив, як з лайкою несла [дівка] до пекарні в одній руці скривавлений ніж, а в другій трупик [поросяти] за задні ніжки (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трупик — тру́пик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трупик — -а, ч. Зменш. до труп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трупик — ТРУ́ПИК, а, ч. Зменш. до труп. Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б’ють голівку об камінь… А вночі приходить вовк і жере трупик… (Хотк. Словник української мови в 11 томах