трупик

тру́пик

-а, ч.

Зменш. до труп.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трупик — тру́пик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. трупик — ТРУ́ПИК, а, ч. Зменш. до труп¹. Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б'ють голівку об камінь... А вночі приходить вовк і жере трупик... (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. трупик — ТРУ́ПИК, а, ч. Зменш. до труп. Уявляла [Маруся] собі, як хапають маленьку дитиночку за ніжку, б’ють голівку об камінь… А вночі приходить вовк і жере трупик… (Хотк. Словник української мови в 11 томах