1. Словник української мови у 20 томах

тріскачка

ТРІ́СКАЧКА, и, ж.

1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум.

Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки... (О. Донченко);

Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Багмут);

* У порівн. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (М. Коцюбинський);

// Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій.

Вживаються в оркестрах [у Китаї] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти) (з наук. літ.);

Серед них нерідко можна зустріти людей, які досягають чудових результатів у грі на бубні, тріскачці чи навіть на більш складному інструменті (з газ.).

2. техн. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром.

Тріскачка .. застосовується для свердління отворів великого діаметра (до 30 мм) у незручних і важкодоступних місцях (з навч. літ.).

3. Машина для очищення насіння льону.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскачка — трі́скачка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тріскачка — Деренчало, торохкало, див. стукалка, (людина) див. говорун Словник чужослів Павло Штепа
  3. тріскачка — (англ. ratchet, rattle) — ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуків з родини ідіофонів, дерев’яне коліщатко іззубцями на металевому стержні з ручкою, яке розміщене у дерев’яній коробочці з дерев’яною або металевою пластинкою. Словник-довідник музичних термінів
  4. тріскачка — -и, ж. 1》 Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. || Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій. 2》 тех. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром. 3》 Машина для очищення насіння льону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тріскачка — ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Словник синонімів української мови
  6. тріскачка — ТРІ́СКАЧКА, и, ж. 1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки… (Донч. Словник української мови в 11 томах