тріскачка

ТРІ́СКАЧКА, и, ж.

1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум.

Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки… (Донч., V, 1957, 204);

Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (Багмут, Щасл. день.., 1951, 138);

*У порівн. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб., І, 1955, 285);

// Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій.

Вживаються в оркестрах [у Китаї] різні дзвоники та тріскачки (своєрідні кастаньєти) (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 112);

Серед них нерідко можна зустріти людей, які досягають чудових результатів у грі на бубні, тріскачці чи навіть на більш складному інструменті (Веч. Київ, 23.ІІ 1970, 4).

2. техн. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром.

Тріскачка.. застосовується для свердління отворів великого діаметра (до 30 мм) у незручних і важкодоступних місцях (Слюс. справа, 1957, 191).

3. Машина для очищання насіння льону.

Замість первісних тріскачок, що очищали насіння вкрай погано, Псковське земство почало запроваджувати удосконалені зерноочисні машини (Ленін, 3, 1970, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскачка — трі́скачка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тріскачка — Деренчало, торохкало, див. стукалка, (людина) див. говорун Словник чужослів Павло Штепа
  3. тріскачка — (англ. ratchet, rattle) — ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуків з родини ідіофонів, дерев’яне коліщатко іззубцями на металевому стержні з ручкою, яке розміщене у дерев’яній коробочці з дерев’яною або металевою пластинкою. Словник-довідник музичних термінів
  4. тріскачка — ТРІ́СКАЧКА, и, ж. 1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки... (О. Словник української мови у 20 томах
  5. тріскачка — -и, ж. 1》 Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. || Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій. 2》 тех. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром. 3》 Машина для очищення насіння льону. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тріскачка — ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Словник синонімів української мови