1. Словник української мови в 11 томах

тріскатися

ТРІ́СКАТИСЯ¹, ається, недок.

1. Утворювати, давати тріщини; репатися.

Розходився, сердитий [Морозенко], немилосердно давить, колеться від його натовпу чорна земля, тріскається на їй снігова кора (Мирний, IV, 1955, 299);

Будинок був мертвий.. Тріскалася обгоріла штукатурка, вітер виламував шматочки вапна (Жур., Вечір.., 1958, 389);

Три дні його спека палила, Аж тріскалась шкіра біла (Нагн., Вибр., 1957, 167);

Ранком від холодної роси мерзли й тріскались ноги (Хлібороб Укр., 10, 1968, 9).

2. Те саме, що трі́скати 2.

Тихо незвичайно. Тільки й чути, як тріскаються й падають на землю букові горішки (Коцюб., III, 1956, 137);

Показує Іван на небо, де спалахують і тріскаються пухкі, наче ватяні, кулі від розриву зенітних снарядів (Кучер, Голод, 1961, 143).

ТРІ́СКАТИСЯ², аюся, аєшся, недок., ТРІ́СНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Сильно вдарятися, забиватися.

Аж чую — щось зашелестіло І у віконечко — тук-тук… ..Се, мабуть, лобом тріснувсь жук (Гл., Вибр., 1957,326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскатися — трі́скатися 1 дієслово недоконаного виду давати тріщини; репатися трі́скатися 2 дієслово недоконаного виду сильно вдарятися, забиватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. тріскатися — ТРІСКАТИ, репати|ся|, (- землю — ще) розсідатися, розколюватися Словник синонімів Караванського
  3. тріскатися — див. падати Словник синонімів Вусика
  4. тріскатися — [тр’іскатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. тріскатися — моск. репати лускатися, луснутися, злускуватися, злускатися, позлускуватися, надлускуватися, надлускатися, понадлускуватися, полускуватися, полускатися, розлускуватися, розлускатися, репатися, репнутися, зрепуватися, зрепатися, позрепуватися, порепуватися, порепатися Словник чужослів Павло Штепа
  6. тріскатися — ТРІ́СКАТИСЯ¹, ається, недок. 1. Утворювати, давати тріщини; репатися. Розходився, сердитий [Морозенко], немилосердно давить, колеться від його натовпу чорна земля, тріскається на їй снігова кора (Панас Мирний); Будинок був мертвий .. Словник української мови у 20 томах
  7. тріскатися — I -ається, недок. 1》 Утворювати, давати тріщини; репатися. 2》 Те саме, що тріскати 2). II -аюся, -аєшся, недок., тріснутися, -нуся, -нешся, док., розм. Сильно вдарятися, забиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тріскатися — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  9. тріскатися — Тріскатися, -каюся, -єшся гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається. Ном. Словник української мови Грінченка