тріскатися

ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док.: ло́пнути, поло́пати, поло́патися, потрі́скати, трі́снути, потрі́скатися, розтрі́скатися, розтрі́снутися, розколо́тися, лу́снути, поре́патися, ре́пнути, пу́кнути, пу́кти. Коваль нагрівав і робив меншими чи більшими підкови, нарощував залізом лемеші, зашивав вісі, що лопались на старих возах (Т. Масенко); На кінські та людські голови, на рамена, барки, шиї посипалися градом удари топорів.. Мов горшки, лопали шоломи, мов кора, лупалися щити (Юліан Опільський); Стояв (фронт) непохитний, мов скеля. Чи надовго стане цієї скелі? Адже й камінь тріскає у вогні (В. Кучер); Тихо надзвичайно. Тільки й чути, як тріскаються й падають на землю букові горішки (М. Коцюбинський); І раптом у безмов'ї над рікою лунає тріск і гук — одна якась крижина одривається від берега, летить на інші, підіймає сліпучу хмару бризок, розколюється, тріщить, зникає в глибині (С. Скляренко); Якась берізочка заблукана.. витягалася (до світла), аж шкіра на ній лускала (Г. Хоткевич); Вогонь з плавбатарей був настільки влучний, що ворожі судна лускались, мов кукурудзяні баранці на черені (С. Добровольський); Я гупав зеленим, як гарбуз, кавуном об коліно, кавун репався (І. Сенченко); Під чобітьми важкими патруля Гуде і репає земля (М. Бажан); Кора лупалася і відставала сама від голих стовбурів дерев (І. Франко); Пукла шибка (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. розпада́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскатися — трі́скатися 1 дієслово недоконаного виду давати тріщини; репатися трі́скатися 2 дієслово недоконаного виду сильно вдарятися, забиватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. тріскатися — ТРІСКАТИ, репати|ся|, (- землю — ще) розсідатися, розколюватися Словник синонімів Караванського
  3. тріскатися — див. падати Словник синонімів Вусика
  4. тріскатися — [тр’іскатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. тріскатися — моск. репати лускатися, луснутися, злускуватися, злускатися, позлускуватися, надлускуватися, надлускатися, понадлускуватися, полускуватися, полускатися, розлускуватися, розлускатися, репатися, репнутися, зрепуватися, зрепатися, позрепуватися, порепуватися, порепатися Словник чужослів Павло Штепа
  6. тріскатися — ТРІ́СКАТИСЯ¹, ається, недок. 1. Утворювати, давати тріщини; репатися. Розходився, сердитий [Морозенко], немилосердно давить, колеться від його натовпу чорна земля, тріскається на їй снігова кора (Панас Мирний); Будинок був мертвий .. Словник української мови у 20 томах
  7. тріскатися — I -ається, недок. 1》 Утворювати, давати тріщини; репатися. 2》 Те саме, що тріскати 2). II -аюся, -аєшся, недок., тріснутися, -нуся, -нешся, док., розм. Сильно вдарятися, забиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. тріскатися — ТРІ́СКАТИСЯ¹, ається, недок. 1. Утворювати, давати тріщини; репатися. Розходився, сердитий [Морозенко], немилосердно давить, колеться від його натовпу чорна земля, тріскається на їй снігова кора (Мирний, IV, 1955, 299); Будинок був мертвий.. Словник української мови в 11 томах
  9. тріскатися — Тріскатися, -каюся, -єшся гл. Трескаться, лопаться. Гладкий, аж шкура тріскається. Ном. Словник української мови Грінченка